Вчитель бульбіна М.В.
Тема уроку: Культура Київської Русі.
Мета уроку: ознайомити учнів з основними досягненнями культури
періоду Київської Русі; дати уявлення про досягнення в літературі, літописанні,
іконописі, архітектурі; вчити учнів працювати з текстом підручників, ілюстраціями,
розвивати в учнів уяву; виховувати естетичні смаки, почуття гордості за успіхи
та досягнення наших предків у галузі культури.
Обладнання: презентація,підручник.
Хід
уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
II. Мотивація навчальної
діяльності учнів, оголошення теми, мети і плану уроку
Учитель. Вам уже
відомі основні віхи історичного розвитку однієї з наймогутніших
держав Європи в період Середньовіччя -
Київської Русі. Ми знаємо про діяльність перших князів, які стояли біля витоків
формування держави, про роки її могутності, розвиток
господарства,політичний і соціальний устрій.занепад
-
Про яку сферу життя Київської Русі ми ще не довідались?
А
сьогодні на уроці ми дізнаємось про досягнення в галузі культури Київської Русі
СЛАЙД 1
1. Що ми розуміємо під поняттям «культура»?
2. Що таке матеріальна і духовна культура?
(Під
матеріальною культурою розуміють сукупність предметів, пристроїв, споруд, тобто
. .
штучно
створений людиною предметний світ.
Елементами
духовної культури є: звичаї, норми, цінності, знання, інформація, значення.)
СЛАЙД 2
СЛАЙД 3
План вивчення теми
1. Особливості розвитку культури
2. Розвиток писемності і книгодрукування.
3
Освіта в Київській Русі.
4. Архітектура і живопис.
5. Музика
III. Вивчення
нового матеріалу
Учитель.
І.
СЛАЙД 4
- За яких
історичних умов розвивалась культура Київської Русі?
p Основа
культури Київської Русі - досягнення культури східних слов’ян.
p Великий вплив на культуру Русі мала
Візантія, особливо після прийняття християнства
p Створюючи
шедеври культури, давньоруські майстри сліпо не наслідували своїх
візантійських учителів, а намагались відобразити
особливості характеру руського народу.
ІІ.Вчитель. За
часів князювання Ярослава Мудрого Київська Русь досягла найвищого розвитку,
зміцнились кордони держави, інтенсивно велося будівництво міст, розвивалось
господарство, торгівля, зріс її міжнародний авторитет. Як відомо, у
середньовічній Європі ознакою престижу й могутності правлячої династії
держави була готовність правителів інших
могутніх держав вступити з її членами у шлюбні
зв’язки. Ми знаємо, що з родом Ярослава прагнули породичатися чи не всі
володарі Європи. І сам Ярослав, і всі його діти були одружені на іноземних
принцах і принцесах. Єлизавета стала королевою норвезькою,
Анастасія - угорською. Дочекалася сватів і Анна -
з далекої Франції.
Подальший розвиток
господарства, міжнародні зв’язки вимагали збільшення кількості освічених людей.
Про поширення і роль освіти Київської держави свідчить той факт, що збереглися
підписи королеви Анни серед «хрестиків», які ставили на державних актах
неписьменні французькі політики.
СЛАЙД 5
Писемність
у Київській Русі була відома ще до запровадження християнства. Про це свідчать
угоди Русі з греками, в яких містяться вказівки про те, що обидві держави розв’язували
різні спірні питання «не тільки на словах, а й на письмі».
У
IX ст. болгарські просвітителі Кирило та Мефодій
створили більш досконале слов’янське письмо - кирилицю.
Після введення на Русі християнства кирилиця поступово витіснила стару
писемність. Саме християнство справило значний вплив на розвиток освіти.
Осередками освіти стали монастирі та церкви.
СЛАЙД 6
Матеріалом для письма на Русі були пергамент,дощечки і кора бересту.
Знайдено чимало берестяних грамот, які свідчать про
розвиток писемності і дають нам можливість побачити, якою була писемність на
Русі.
Писали за допомогою стилусів (писал)
- металевих або кістяних стрижнів із
загостреним кінцем . (Ілюстрація в підручнику, ст.66)
Вчитель. Високого рівня розвитку досягла на Русі освіта.
СЛАЙД 7
-
Де можна здобути освіту?
-
За якого князя виникла перша школа?
-
За якого князя виникає багато шкіл.
Розповідь учня про школи на Русі.
Вже
за князювання Володимира Великого було створено першу школу, в якій здобували
знання діти найближчого оточення князя. Матері, направляючи дітей, плакали, як
за померлими, настільки це було незвичною справою. За часів Ярослава Мудрого
кількість шкіл збільшується. Вчителями в школах
були священики. Тут вчили читати, писати, а також церковного співу та начал
християнської моралі. Школи не мали окремих будинків. Учні збиралися у
будь-якому приміщенні.
Підручниками служили богослужебні книги, найчастіше - Псалтир. Навчання
грамоти розпочиналося з вивчення азбуки. Учні писали на покритій воском дощечці
з допомогою писал - металевих або кістяних стрижнів із загостреним кінцем і лопаткою у
верхній частині. Гострим кінцем писали букви і слова, а лопатками
згладжували написане. Для кращого запам’ятовування алфавіту букви писали на
окремих предметах (пряслицях, гребінцях, дерев’яних дощечках). Великі тексти
писали на березовій корі. Існували школи
для дівчаток. Першу з них заснувала онука Ярослава Мудрого, Янка, при
Андріївському монастирі.
СЛАЙД 8
З
розвитком освіти дедалі більшого значення набували книги. Усі книги були
рукописними, створювались повільно і коштували
досить дорого, лише багаті русичі могли дозволити собі їх купити. Перші
рукописні книги також створювалися в монастирях і церквах, де створювались СКРИПТОРІЇ- майстерні по переписуванню книг. Саме
там, у тиші монастирської келії, народжувались книжки.
Праця
переписувача тяжка і виснажлива. Писалися книги на пергаменті (тонко виробленій телячій
шкірі) гусячим пером. Чорнило вироблялось з
дубової або вільхової кори, квасного меду. Книги прикрашаються орнаментами із
зображенням птахів, звірів. Великі літери на початку рядка пишуться червоною
фарбою. Потім книгу старанно оправляли у дошки, покриті шкірою, або срібну оправу, на якій власник
писав своє ім’я..
СЛАЙД 9
Прикрасою і одночасно ілюстрацією книг були книжні
мініатюри
Високо
цінували книгу на Русі. Її вважали поводирем у житті. «Окраса для вояка - зброя,
для корабля - вітрила, а для
праведника - читання книг»,-
писав літописець. Про увагу до книг свідчить той факт, що почали створювати бібліотеки.
Першу бібліотеку та архів для зберігання важливих документів заснував князь
Ярослав Мудрий при Софіївському соборі у Києві. Його бібліотека була найбільшою
у світі на той час і нараховувала понад 500 томів.
На
княжих дворах, у монастирях перекладалися слов’янською мовою іноземні книги. З
них русичі черпали наукові знання, які використовувались на практиці в ремеслі,
будівництві, торгівлі, медицині та інших галузях.
СЛАЙД 10
Дуже
цікавою була в Київській Русі усна
народна творчість, яка передавалась із покоління в покоління і стала
важливим джерелом літературних творів та літописання. Численними є народні
пісні, перекази, казки, легенди, прислів’я, билини про Іллю Муромця, Добриню
Микитича, Альошу Поповича , Микиту
Кожум’яку.
СЛАЙД 11
Вчитель. Знахідки археологічних розкопок свідчать про високий рівень тогочасної
архітектури.
СЛАЙД 12
Однією
з перших кам’яних споруд була Десятинна церква, зведена 989-996 рр. на Старокиївській горі. Князь Володимир дарував
на її утримання десятину своїх прибутків, звідки й пішла ця назва. Десятинна
церква, як і інші храми, була оздоблена фресками і мозаїкою. До наших днів
церква не збереглася. 6 грудня 1240 року під ударами татаро-монгольських таранів вона
була знищена.
СЛАЙД 13
Вчитель. За часів Ярослава Мудрого було
збудовано головні ворота Києва - ЗОЛОТІ
ВОРОТА.
СЛАЙД 14
Вчитель. Перлиною світової архітектури є
Софія Київська.
- Пригадайте, який князь, на честь якої події
збудував Софійський собор?
СЛАЙД 15
Розповідь учня про Софійський собор.
У «Повісті минулих літ» заснування Софійського собору значиться
під 1037 роком. Натомість в Новгородському літописі ця подія позначена 1017
роком. В будь-якому разі, засновником собору історичні джерела визначають
київського князя Ярослава Володимировича (Мудрого). Створена в далекому XI
сторіччі Софія Київська в усі часи
захоплювала і продовжує захоплювати людей як видатний витвір мистецтва.
Ще давньоруський письменник Іларіон
сказав про неї: „Церква дивна й славна всем округниим странам..."
"Софія" у перекладі з
грецької означає "премудрість Божа". Саме цю цитату й викладено
мозаїкою на фронтоні собору, де написано "Божия сила та Божия мудрість
Софія".
Київський
Софійський обор дає нам уявлення про велич і красу архітектури Київської Русі.
В усій Європі жодна споруда не могла
зрівнятися з київським собором. Загальна ширина храму — 54,6 м, довжина — 41,7
м, висота до зеніту центральної бані — 28,6 м. Храм має п'ять нефів —
поздовжніх коридорів, які на східному фасаді завершуються п'ятьма вівтарними
напівкруглими виступами — апсидами, оточений внутрішньою і зовнішньою
галереями. Із західного боку височать дві башти зі сходами, що ведуть на другий
поверх. Вінчають собор тринадцять куполів, які поступово збільшуються від малих
по краях до найбільшого центрального. Купол і дах вкриті листовим свинцем.
Архітектурі органічно відповідає розпис будинку, що мало своєю метою звеличити
державу.Софійський собор у давнину був не лише головним митрополичним храмом
Київської Русі, а й головним культурним осередком. Тут князь Ярослав заснував
першу на Русі бібліотеку, школу, тут велося літописання, переписування і
перекладання книг, відбувались церемонії "посадження" князів на
київський престол - коронації , прийоми іноземних послів. Софійський собор був
також князівською усипальницею, де поховані князь Ярослав та його син Всеволод,
князь Володимир Мономах та інші. До наших днів зберігся лише саркофаг
Ярослава Мудрого
Вчитель. Розбудова церков, соборів сприяла
розвитку мистецтва.
СЛАЙД 16
В інтер’єрі
соборів Київської Русі вдало поєднувались фрески та мозаїки.
(Словникова робота, інтер’єр - ст.69 підручника)
СЛАЙД 17
Вчитель. Шедевром мистецтва мозаїки є
зображення Богоматнрі-Оранти.
Розповідь учня про мозаїку Софії Київської-
Богоматір-Оранту.
СЛАЙД 18
СЛАЙД 19.
Вчитель. Розвивалась на Русі і музика.
Значного поширення набули пісні. Танці, гуслярські розспіви. На міських
майданах, у княжих дворах часто виступали мандрівні музиканти –СКОМОРОХИ. На
одній із фресок Софії зображено цілий ансамбль із 7 виконавців. Поширеними на
Русі були музичні інструменти – гуслі, сопілки , гудки.
Розповідь учня про музичне мистецтво .
Народні пісні і танці були джерелом розвитку музичного
мистецтва Київської Русі. Талановиті музиканти, співці,
танцюристи, мандруючи від села до села, виступали на народних святах, ярмарках,
заробляли собі на життя, знайомили людей зі своїм мистецтвом. З письмових
джерел відомо про поширення при дворах князів, великих феодалів світської розважальної музики, співів та
забав скоморохів. Серед музичних інструментів відомі флейта, тарілки, лютня,
скрипка-гудок, гуслі, сопілка, труби, бубни.
Ще
одним видом музичного мистецтва був церковний спів, який мав свій особливий
стиль і вже в часи Київської Русі трансформувався з простого
одноголосся у багатоголосся хору.
Своєрідним
видом була також військова музика. У супроводі такої музики виступали в похід
військові дружини, звучала вона під час битв, штурму ворожих фортець. Особливу
роль у ній відігравали труби та бубни.
Учитель. Ось і
закінчилась наша подорож у часи Київської Русі. За короткий час ми зуміли
познайомитись лише з невеликою частиною культурної спадщини однієї з
наймогутніших держав ранньосередньовічної Європи. Адже культура Київської Русі
ІХ–ХШ ст. була надзвичайно високою і сягала європейського
рівня. Монголо-татарська навала на деякий час загальмувала духовний розвиток
країни. Були знищені міста і села, в руїни перетворились чудові храми і собори,
в полум’ї знищені ікони і літописи.
Але
ніхто не зміг викоренити культурні традиції народу, які стали тією основою, на
підставі якої склалася вся наступна культура України.
IV. Підсумкова бесіда . - КРОСВОРД.
V. Д/З § 10.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.